Агентство НАТО з матеріально-технічного забезпечення (NSPA) підписало імплементаційну угоду про реалізацію проекту перезахоронення радіоактивних відходів, які залишилися на території України з часів СРСР і зберігаються в спеціальних бетонних бункерах.
Як повідомляє газета "КоммерсантЪ Украина" (№115 від 12 липня), напередодні в Києві відбувся День євроатлантичного партнерства, на якому серед іншого обговорювалися питання співпраці між Україною і НАТО.
Глава місії України при НАТО Ігор Долгов повідомив, що головною проблемою на сьогодні є фінансова криза. В альянсі стверджують, що через це оборонні бюджети країн-членів НАТО за останні три роки скоротилися на 65 млрд євро.
Так, за словами Долгова, об`єднання зусиль дасть змогу заощадити кошти. "У цьому сенсі для кожної країни-члена НАТО і для кожного з партнерів альянсу є можливість зробити свій внесок. Наприклад, значна частина озброєнь, які використовуються в державах-членах НАТО, були виготовлені в країнах Східної Європи і СРСР. Їх потрібно модернізувати, і в цьому може взяти участь Україна", - заявив Долгов.
Про деякі спільні з альянсом проекти, в яких Україна найближчим часом може взяти участь, розповів керівник проекту NSPA в Україні Василь Литвинчук. За його словами, NSPA підписало імплементаційну угоду з реалізації проекту перезахоронення радіоактивних відходів, що залишилися на території нашої країни з часів СРСР.
Вони є елементами знятих з озброєння зразків зброї і поміщені в бетонні колодязі, занурені в землю на глибину 8-10 м. З часом укриття стають непридатними, і запаковані в них речовини можуть становити загрозу для навколишнього середовища. Такі поховання розташовані, зокрема, на території Житомирської, Кіровоградської, Донецької, Івано-Франківської областей і Криму.
"Відповідні документи вже передано в Кабінет міністрів. Найближчим часом ми очікуємо, що вони будуть розглянуті", - уточнив Литвинчук. За його словами, повноваження щодо підписання імплементаційної угоди можуть бути передані Міністерству екології і природних ресурсів. Про фінансовий бік питання поки що не йдеться.
"Ми зараз на стадії підписання політичного договору. Визначено лише країну, яка зробить основний внесок і політично підтримуватиме цей проект. Це буде Німеччина", - пояснив Литвинчук.
Тільки після того, як угода буде підписана, можна буде перейти до розробки контрактних документів і проекту, в якому й описуватимуться технологія, терміни і кошти, необхідні для його реалізації.
Як зазначає видання, екологи стурбовані проблемою перезахоронення радіоактивних відходів в Україні. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко пояснила, що інформація про справжню кількість цих речовин в Україні є закритою.
"Її практично ніколи не оприлюднювали, і останні два-три роки ми не можемо одержати її з Міністерства оборони. Перезахоронення відходів необхідне. Навіть розміщуючись у бетонних укриттях, вони все одно потрапляють під дію природних чинників, наприклад вологості. Будь-яке просочення небезпечне для навколишнього середовища. Але щоб знати, скільки для цього потрібно коштів, необхідно знати кількість відходів і стан укриттів, в яких вони зберігаються", - сказала Тимочко.
