Хірург-ортопед Дмитро Мороз: дитяча ортопедія в Україні не гірша за європейську
Хірург-ортопед Дмитро Мороз: дитяча ортопедія в Україні не гірша за європейську

Хірург-ортопед Дмитро Мороз: дитяча ортопедія в Україні не гірша за європейську

12:22, 15.01.2013
11 хв.

Вісім з десяти старшокласників вже страждають на остеохондроз... Фізичні перевантаження призводять до ортопедичних патологій...

Як більшість пересічних українців я вважала, що із сучасною українською медициною краще не зустрічатися. Втім деколи життя ставить тебе у ситуацію, яка руйнує всі стереотипи та міфи. У тому числі міфи і про безпорадність та цинічність нашої медицини. Подумки мені вже кілька разів доводилося вибачатися за свою недовіру і в старої розбитої швидкої і в дільничних терапевтів, а коли довелося посидіти вдома на лікарняному я зіштовхнулася ще з одною несподіванкою вітчизняної медицини. Сусід-доктор, про якого я знала тільки те, що він ортопед, повертаючись з роботи та обговорюючи із іншими сусідами футбол, деколи відповідав на дзвінки або сам дзвонив довго говорив по телефону то з одним, то з іншим кандидатом в нардепи або дитячим будинком, домовляючись то про кісний матеріал, то про супровід дитини з чергового інтернату до київського Інституту ортопедії задля проведення операції. А коли хтось жартома назвав цих маленьких пацієнтів «шаровиками» (від слова «шара»), він стримано перепитав: «Пробачте, «шаровики» це ви так про дітей-інвалідів кажете, сиріт?» Як виявилося столичний інститут ортопедії більше десяти років оперує діток-сиріт.
Дмитро Мороз, науковий співробітник Інституту травматології ортопедії, практикуючий хірург вищої категорії відповів на запитання УНІАН-медицини.

Пане Дмитре, як ви оцінюєте стан вітчизняної ортопедії та травматології?

Ортопедія та травматологія це різні речі. Травматологія - штука стандартна. Травма розподіляється на класифікації, по кожній виписаний свій алгоритм лікування. Ортопедія - нестандартна. Ортопедія, це галузь, яка лікує вроджені або набуті захворювання. Ну, для прикладу, остеохандроз, остеопороз, деформуючий артоз. І, чесно кажучи, ортопедія в Києві на дуже високому рівні, а дитяча ортопедія по деяких позиціях навіть перевищує європейський рівень. Наш директор, у минулому - головний ортопед України та президент асоціації ортопедів, і він їздить по міжнародних форумах, він член Європейської та Американської асоціацій ортопедів. І виїжджаючи за кордон, він переглядає їхні матеріали, має змогу порівнювати. Так само я зареєструвався на сайті американської ортопедії. І вони досить часто надсилають мені електронною поштою абстракти тем, які мене цікавлять. Те, що вони у техніці оперативного лікування демонструють, як досягнення, ми вважаємо просто нормальною робою. Скажімо, під час операції ми робимо корекцію деформації кістки, проксимального відділу стегна. По ступеню необхідної корекції, по моїх спостереженнях ми значно краще, за деякі американські чи європейські зразки.

Відео дня

Скажіть, а ортопед, він така людина-окрестр? Він може бути і травматолог і такі складні ортопедичні операції робити?

Розберемося із термінами. Травматологів у нас багато. Всі лікарі-ортопеди, як мінімум травматологи. Ортопеди займаються захворюваннями кістково- суглобної системи, її лікуванням та прогнозуванням на майбутнє. Спрогнозувати та вибрати правильний метод лікування – головне наше завдання.

Тобто ортопедія це вища ліга травматології?

Так.

А чим може похвалитися інститут ортопедії?

У нас багато досягнень. В дитячій українській ортопедії мало фахівців, які можуть якісно зробити операцію при вродженому вивиху стегна. Тобто це - оперативне лікування, яке включає три-чотири етапи.

А чому дитяча ортопедія нерозвинена? Може в майбутніх медиків нема можливостей займатися саме цим?

Є кафедра ортопедії та травматології при медичному інституті Богомольця. Кожен рік в наш інститут приходять інтерни. Наш інститут дуже уважно ставиться до того, щоб вони були у всіх клініках. Вони по два-три місяці проходять кожну клініку. І бажаючі можуть зупинитися саме в дитячих відділеннях. Але, на жаль, «дитинство» не є елітним фахом. І саме тому більшість докторів намагаються засвоїти більш дорогі операції: ендопротезування, мікрохірургії.

Скажіть, ваш інститут лікує діток з ынтернатів. Це традиція лише вашого медичного закладу чи в регіональних інститутах теж роблять такі благодійні операції?

Так вже у нас заведено, наші доктори не відмовляють інтернатам. Раніше держава допомагала проводити такі операції. Зараз ці маленькі пацієнти можуть розраховувати лише на спонсорську допомогу. Мені постійно постачає таких пацієнтів мій вже товариш Зіад Карба з Палестини. Він - дитячий хірург-уролог, одружений із українкою, має трьох доньок. Він знаходить спонсорів для операцій за кордоном, основний дитячий будинок, яким він опікується, у Дніпропетровську. Там діти із ДЦП, спинно-мозговою травмою. На одній дитині на одній кінцівці проводиться три-чотири операції. Ми не лікуємо сам ДЦП, але ми полегшуємо самообслуговування та функціонування нижньої кінцівки. Якщо вони ходять на носочка та на зігнутих колінних суглобах, то ми ставимо на прямі ноги, збільшуючи площину опори. Їм так легше. Ми оперуємо саме цей Інтернат вже три-чотири роки. Також я маю дітей з Чернігівської області, з Прилук, з Сумської та ще пару будинків родинного типу міста Київа. Для чого тут потрібні кошти? По перше, слід забезпечити приїзд дитини та особи, яка її супроводжує. Також необхідно сплатити матеріал ліки. Особисто я роблю близько тридцяти операцій в рік для таких дітей. Але я не єдиний хірург, хто працює х дитячими будинками. Наші інститут оперує близько двадцяти дітей-сиріт в рік, кожна дитина може потребувати до п’яти операцій, якщо рахувати і видалення металоконструкцій. Взагалі, це така хвороблива тема «спонсорства» для операції дітей-сиріт. Деякі наші кандидати в депутати перед виборами багато що пропонували, обіцяли. У мене була дівчинка-сирота з Сумської області, їй була необхідна операція доброякісної пухлини п’яти. Шукав кістково-пластичний матеріал. Звертався до одного з кандидатів. До виборов він казав нам: дайте перемогти, тоді допоможу, а після виборів казав, що забагато витратив – не можу допомогти. Взагалі, спонсорська допомога це така зараз делікатна матерія та такі способи зловживання для непорядних людей. Як багато наших співвітчизників публічно вибивають кошти для лікування дитини, але потім не привозять дитину для операції. Деколи приходять до мене, просять довідки про необхідність лікування дитини. Я готую документацію, бо дійсно дитина потребує лікування та операції. Два місяці збираються кошти, а дитину так і не привозять на лікування. Деколи чує по радіо, дитина потребує допомоги, таку операцію можна зробити лише за кордоном. Відверта неправда, бо дітей з таким діагнозом давно й успішно лікують у нас. І коштує вона значно менше. Хочу віддати належне Зіаду Карбе, який возить дітей і до нас, і в інститут урології. Він із своєю східною ментальністю каже, що не розуміє, як суспільство так нехтує своїми дітьми-інвалідами: «Це ж ваші діти?!»

А чи роблять такі операції дітям сиротам в регіонах?

Я не знаю, слід звертатися туди. В принципі, в регіонах дуже мало лікарів, які займаються дитячою ортопедією. Допомогу надають або хірурги або ортопеди-травматологи, які пройшли мінімальний курс. Таку науку, як дитяча ортопедія вони в повному обсязі знати не можуть. Тому до нас приходять запущені діти.

Якісна операція при складній травмі доступна простій людині?

Ну, я би ставив питання інакше. Наскільки лікарю з районної, обласної та навіть столичної лікарні доступно надати послугу, проводити операцію. Це ж не лише власне робота, це безліч супутніх видатків. Розмови про фінансування медицини стають банальними. Але скажімо так, основна сфера фінансування це пенсіонери із можливістю ендопротезування суглобів. Є цілі державні програми виділення безкоштовних ендопротезів. Але інші сфери – стрижні, пластини із мінімальним ступенем контакту на кістці, недофінансовані. Але по кожному перелому можна шукати різні методи лікування. Людина може купувати більш чи менш дорогі фіксатори. Якщо говорити про складні ортопедичні хвороби, то мушу визнати в регіонах якісне лікування не надто доступне. Хоча в обласних центрах є лікарні. Але рівень акредитації та рівень лікарів не дозволяє займатися ортопедичними хворобами. Лікарні часто будуються на перетині доріг та спеціалізуються в основному на дорожньо-транспортному травматизмі. І лікарям нема коли займатися ортопедичною паталогією. Займатися такими тривалими не виліковними по суті хворобами, як деформуючий артроз та остеохандроз вони не мають часу.

Це найпоширеніші ортопедичні хвороби українців?

У дорослих - деформуючий артоз, який вимагає едопротезування суглобів. Багато людей із пошкодження зв’язково-сумочного апарату в основному колінного суглобу (пошкодження менісків, розрив зв`язок колінного суглобу, який вимагає хірургічного втручання). Дитячі хвороби: вроджений вивих стегна, дисплазія. Остеохондроз.

А чому ці хвороби, остеохондроз та артрит, набули такого масштабу?

На жаль, ситуація така, що в нашому суспільстві людям доводиться багато рухатися, багато працювати, автомобіль залишається розкошам, а не засобом пересування. І, звичайно, такі підвищені навантаження призводять до старіння організму. Виникає дисбаланс можливостей людського організму.

Розкажіть про ваш інститут та про найпоширеніші хвороби, які він лікує?

Взагалі у нашому інституті дев’ять клінік та відділення реабілітації. Кожна клініка займається своєю справою. Клініка кістково-гнійної хірургії просто робить чудеса. Дві клініки патології суглобів, ще одна із системними захворюваннями, подагра, хвороба Бєхтєрєва, ревматоїдний артрит, інша займається ендопротезуванням, дві дитячі клінікі, одна займається вродженою патологією, інша займається захворюванням суглобів у дітей-підлітків, клініка складного протезування та патології стопи, клініка спортивної та балетної травми. Клініка мікрохірургії кисті. Гадаю, що в Україні це найкращий центр для лікування ортопедичних хвороб.

Ви знаєте, в суспільстві побутує думка, що лікарі намагаються зі здорової людини штучно зробити хвору та довго її лікувати.

Так, є дещо цинічні прислів’я «здорового лікувати легше та вдячніше» або «зробити здорового, зробити хворого, щоб він нікуди не пішов». Але я хотів би заперечити це. Дійсність така, що не вимагає ортопедам лікувати здорових, запевняючи їх, що вони хворі. За статистикою, вісім з десяти старшокласників вже страждають на остеохjндроз. А підвищені фізичні навантаження призводять до того, що в кожній людині є якась ортопедична патологія.

Ортопеди – нормальні, добрі люди. І в нашої ортопедії прекрасне майбутнє. Один мій колега зустрічав Новий рік в Парижі. Його запросив туди його пацієнт, громадянин Франції. Його там потім подивилися у трьох медичних закладах: американському госпіталі, французькому університеті та якійсь паризькій лікарні. Й там зробили таке резюме: якщо в Київі оперують на такому рівні, то вашим пацієнтам тут робити нічого.

Розмовляла Олена Мігачова
 

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся