Українська медицина: куди йдуть гроші?

Вітчизняна система охорони здоров`я дісталася Україні у спадок від колишнього Радянського Союзу і абсолютно не пристосована до сучасних ринкових відносин. Офіційно медицина в країні безкоштовна, але в реальності гідне лікування в Україні можуть собі дозволити лише люди, що мають достатньо коштів. При цьому уряд щорічно виділяє на фінансування галузі десятки мільярдів. Куди ж йдуть ці гроші?

Що більше — то гірше

Українська система охорони здоров`я має одну дивовижну особливість  — що більше на неї з бюджету виділяється коштів, то вища в країні смертність, нижча народжуваність і гірше медичне обслуговування громадян.

Згідно демографічного звіту ООН, якщо узагальнити результати діяльності української охорони здоров`я за останні 6 років, то витрати на нього зросли більш ніж в 4 рази. При цьому споживання ліків виросло в 3 рази, а смертність збільшилася на 2%.

Основними джерелами фінансування української медицини є державний і місцеві бюджети. Причому 80% коштів виділяються саме з місцевих бюджетів. Починаючи з 2001 року бюджетне фінансування медицини збільшилося з 5,4 мільярдів до 21,1 мільярдів гривень минулого року. Але кількість лікарів на 10 тисяч осіб залишається незмінною — близько 50.

На думку голови Громадської при Міністерстві охорони здоров`я Олега Мусія, хоч скільки вкласти грошей в медицину, від цього вона краще не стане. Це відбувається із-за неефективного розподілу грошових коштів бюджету, а також через відсутність системи охорони здоров`я як такої. «За 17 років всі галузі нашої країни зазнали зміни, окрім медичної. Тут і надалі залишається модель, створена при СРСР, — вважає Мусій. — Залишилася централізована система управління, коли все знаходиться в одних руках МОЗу, строга система фінансування, відомча, що приводить до розпорошеності бюджетних коштів».

Все — на зарплату

Директор Департаменту економіки і фінансів МОЗу Лариса Карамушка стверджує, що, за мінімальними розрахунками, медичній сфері України потрібно мінімум 40 мільярдів гривень щорічно.

Згідно інформації, яку надало  Міністерство охорони здоров`я, на зарплату лікарів йде близько 70% всіх коштів, що виділяються з бюджету. На закупівлю медичного устаткування йде 6%, а на закупівлі медикаментів і лікувальних засобів — 11%.

Але насправді ситуація виглядає інакше. Так, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк розповів, що реально з цих коштів, які виділяються на заробітні плати лікарів, 55% витрачається на сплату житлово-комунальних витрат, потреб і інше. Сердюк відзначає, що в розвинених країнах у випадку, якщо на життєдіяльність системи і зарплату лікарів йде більше 50% фінансування, то вважається, що система працює на себе, а не на благо суспільства.

Європейська обсерваторія у справах охорони здоров`я в своїх матеріалах, присвячених медицині в Україні, відзначає, що якщо враховувати неофіційність багатьох платежів громадян, то долю населення припадає 50% всіх витрат охорони здоров`я.

Змова фармацевтів

Ще одна сфера охорони здоров`я, яка просто викачує з громадян гроші, це фармацевтика. Наприклад, якщо в 2002 році населення в купило ліків на 4,4 мільярда гривень, то в 2007-му — на суму близько 12 мільярдів. На даний момент в Україні працюють 11,2 тисячі аптек, з них в державній комунальній власності — тільки 2670. Плюс процвітають також і аптечні кіоски, яких налічується близько 6 тисяч. Цілі армії медичних представників різних фармацевтичних компаній щодня підкуповують лікарів, щоб ті виписували рецепт на конкретні ліки, які ще і досить дорогі.

При цьому ніхто не збирається реформувати вітчизняну систему охорони здоров`я. Для таких реформ політичним силам необхідно прийняти ряд непопулярних рішень, які згодом принесли б користь. Але брати на себе таку роль жодна політична сила не наважується.

delo.ua